Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська Політехніка” Інститут прикладної математики та фундаментальних наук Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Кафедра ЕОМ Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу „Архітектура комп’ютерів та комп’ютерних систем” спеціальності 6.0802 „Прикладна математика” Лабораторна робота № 2 Тема: Системний блок комп’ютерів та його основні компоненти  Лабораторна робота № 2 Тема: Системний блок комп’ютерів і його основні компоненти Корпуси системного блоку
 Корпус системного блоку    
 Розміри корпусів системних блоків    У корпусі системного блоку настільного персонального комп'ютеру розташовуються: материнска (або системна) плата с платами розширення, приводи накопичувачів і блок живлення. Від типу корпусу системного блоку залежать тип, розміри і розміщення використовуваної системної плати, мінімальна потужність блоку живлення і максимальна кількість приводів нагромаджувачів, що встановлена. Монтажні місця для нагромаджувачів можуть бути двох типів — із зовнішнім і внутрішнім доступом. В даний час використовуються два типи нагромаджувачів: так звані 5,25 дюймові (приводи CD-ROM, деякі жосткі диски) і 3,5 дюймові (дисководи, жосткі диски). Реальна ширина 5,25- і 3,5-дюймових пристроїв трошки більша , але їхня назва історично обумовлена габаритами 5,25- і 3,5-дюймових дискет. Кількість, розташування і типи відсіків для нагромаджувачів багато в чому визначає споживчі якості корпуса комп'ютера. У залежності від робочого положення корпуса, який рекомендується для використання, їх поділяють на горизонтальні і вертикальні. До горизонтального формату відносяться корпуси типу desktop (настільний), small-footprint (низькопрофільний), slimline (тонкий, стрункий) і (ultra) superslimline (компактний). Системна плата в цих корпусах також розташовується горизонтально. У корпусі типу desktop звичайно два 5,25-дюймових і один-два 3,5-дюймових відсіки для встановлення нагромаджувачів. Корпуса з вертикально розташованою материнською платою нагадують по зовнішньому вигляді вежу (по-англійському вежа — tower) і звичайно представлені трьома різновидами: mini-tower, midi-tower і big-tower, що звичайно відрізняються один від одного кількістю 5,25-дюймових відсіків із зовнішнім доступом (2, 3, 4 і більше), габаритами і потужністю встановленого блоку живлення, а отже, можливостями встановлення додаткових плат розширення і приводів нагромаджувачів. Одним з найбільш розповсюджених корпусів для персонального комп'ютера є корпус типу mini-tower. Звичайно він має по два 5,25-дюймових і 3,5-дюймових відсіки з зовнішнім доступом, два 3,5-дюймових відсіки з внутрішнім доступом і містить блок живлення потужністю 200 ват. У корпусі типу mini-tower можна розташувати стандартний набір нагромаджувачів і плат розширення. Більш широкі можливості розширення забезпечує корпус midi-tower (три 5,25 і два 3,5-дюймових зовнішніх і три-чотири 3,5-дюймових внутрішніх відсіки, більш потужний блок живлення). Корпуса типу big-tower використовуються для мережевих серверів, містять один чи кілька блоків живлення з потужністю більше 300 ват і мають самі широкі можливості розширення. У корпусах типу slim звичайно встановлене слабке джерело живлення (90-100 ват), а також передбачено не більш одного внутрішнього й одного зовнішнього відсіку, що робить модернізацію ПК у такому корпусі проблематичної. Як правило, на корпусі системного блоку розташовуються кілька кнопок для керування комп'ютером (Reset, Turbo), світлові і цифрові індикатори режимів роботи (Turbo, Power, HDD, частота), замок для блокування клавіатури (Lock), вбудований динамік і вимикач живлення (Power). Корпуса різних фірм можуть відрізнятися по дизайні і габаритам. Існують спеціальні корпуси для мультимедіа-компьютерів, оснащені стереоколонками і маніпуляторами аудіовиходу. Для комфортної роботи випускаються...